Opis

• Tytuł:
  Memory Policy and European Integration Aspirations of Ukraine (2014-2019)
• Twórca:
  Shapoval, Y.
• Opis:
  The article analyzes peculiarities of Ukraine’s memory policy in 2014-2019 in the context of its European integration aspirations. The features of the politics of memory / historical politics in Ukraine are described after the dramatic events of the end of 2013-2014, which were proclaimed as a “Revolution of Dignity” (or “Euromaidan”). These events were also connected with the beginning of Russian aggression in the East of Ukraine, with the beginning of so called “Leninopad” (demolition of monuments to Lenin) and forced decommunization up until 2019. That is, to the changes in the political class of Ukraine related to the election of the 6-th President Volodymyr Zelensky. Undoubtedly, memory policy will change and its content will receive a separate consideration in the nearest future. The author of this article first of all strived to stimulate broader scholarly discussions on this topic. Scientist’s conscience demands to be modest in answering even those questions that appear simple at first sight. The scientific novelty is to summarize the key trends of the memory policy in Ukraine in 2014-2019 and to identify a number of problems that have a negative impact on Ukraine’s European integration process. The article considers Ukrainian experience of memory policy as a mechanism for influencing political reality. Memory policy refers to effective mechanisms for influencing political reality, in particular, to change the degree of social consolidation, citizens’ self-awareness, the formation and strengthening of collective identities. In 2014-2019 the gradual awareness of the effectiveness of these mechanisms caused the increase of interest in collective memory, which was demonstrated by the leaders of the state, politicians, political parties and civil society structures. The formation and implementation of memory policy in Ukraine were getting increasingly conscious and directed. The search for such a model of memory policy, which would be able to promote the consolidation of these groups into a united civil society, to convert a diversity of the images of the past of Ukraine into its resource, not its problem. This is also encouraged by the ongoing Russian hybrid aggression. One of its manifestations appears a permanent imposing on Ukrainians of the imperial-Soviet image of the past by the propaganda structures of the Russian Federation. This is prompted by a well-defined strategy for Ukraine’s European integration. As the experience of 2014-2019 has shown, Ukraine with some of foundations of its historical policy fits quite organically into the pan-European scheme (for example, by strengthening the influence and role of civil society in this area). At the same time, there were some problems during the mentioned period. First of all, they were related to the search for an adequate model of the collective memory, which focuses on the value of the state as a common homeland and a human rights’ guarantee. An important step was 2014 decommunization policy in Ukraine. By condemning totalitarianism (Nazi and Soviet models), it ensured that Ukraine’s public space was cleansed of communist symbolism (though not definitively). At the same time, it has created new risks and new questions that need to be discussed and answered with the obligatory participation of expert scientists.;
  У статті проаналізовано особливості політики пам’яті у 2014-2019 рр. у контексті євроінтеґраційних прагнень України. Охарактеризовано особливості політики пам’яті/історичної політики в Україні після драматичних подій кінця 2013-2014 року, що їх оголошено «революцією Гідності» (або «Євромайданом»), з початком російської аґресії на Сході України, з початком «ленінопаду» і форсованої декомунізації і до 2019 р. Тобто до змін у політичному класі України, пов’язаних з обранням 6-го Президента Володимира Зеленського. Безсумнівно, політика пам’яті змінюватиметься і її зміст невдовзі можна буде аналізувати окремо. Автор статті насамперед прагнув стимулювати подальшу дискусію дослідників і всіх осіб, зацікавлених в обговоренні вказаної теми. Сумління науковця вимагає не поспішати з однозначною відповіддю навіть на (здавалося б) прості запитання. Наукова новизна полягає в узагальненні ключових тенденцій політики пам’яті в Україні у 2014-2019 рр. і у визначенні низки проблем, які мають неґативний вплив на процес євроінтеґрації України. Розглянуто український досвід політики пам’яті як механізму впливу на політичну реальність. Політика пам’яті належить до ефективних механізмів впливу на політичну реальність, зокрема, на ступінь консолідації суспільства, самоусвідомлення громадян, формування та зміцнення колективних ідентичностей. Поступове усвідомлення дієвості цих механізмів зумовлювало у 2014-2019 рр. зростання інтересу до питань колективної пам’яті, яке демонстрували очільники держави, політики, політичні партії та структури громадянського суспільства. Формування та реалізація політики пам’яті в Україні відбувалося дедалі більш усвідомлено і спрямовано. Тривав пошук такої моделі політики пам’яті, яка здатна сприяти консолідації цих груп у єдине громадянське суспільство, зробити різноманіття образів минулого в України її ресурсом, а не проблемою. До цього спонукає і російська гібридна аґресія, одним із проявів якої стало перманентне нав’язування українцям з боку пропагандистських структур Російської Федерації імперсько-радянського образу минулого. До цього спонукає і чітко визначена стратегія України на європейську інтеґрацію. Як показав досвід 2014-2019 рр., певними засадами своєї історичної політики Україна достатньо органічно вписується у загальноєвропейську схему (наприклад, посиленням впливу і ролі громадянського суспільства у цій сфері). Водночас у згаданий період виявилися і певні проблеми, насамперед пов’язані з пошуками адекватної викликам моделі колективної пам’яті, яка фокусується на цінності держави як спільної батьківщини і ґаранта прав людини. Важливим кроком стала політика декомунізації, що провадилася в Україні від 2014 р. Засудивши тоталітаризм (нацистського і радянського зразків), вона забезпечила очищення публічного простору України від комуністичної символіки (хоча й не остаточно). Водночас вона породила нові ризики і нові питання, які потребують дискусій і пошуку відповідей за обов’язкової участі експертів-науковців.
• Dostępność obiektu:
  Dostęp otwarty
• Data:
  2020.03.23
• Typ:
  info:eu-repo/semantics/article;
  info:eu-repo/semantics/publishedVersion
• Język:
  ukraiński;
  ukr
• Źródło:
  Problems of World History; No. 11 (2020): Problems of World History: Scientific Journal; 7-24;
  Проблемы всемирной истории; № 11 (2020): Problems of World History: Scientific Journal; 7-24;
  Проблеми всесвітньої історії; № 11 (2020): Проблеми всесвітньої історії: науковий журнал; 7-24;
  2707-6776;
  10.46869/2707-6776-2020-11
• Format:
  application/pdf
• Wydawca:
  The State Institution «Institute of World History of the National Academy of Sciences of Ukraine»
• Relacja: https://journal.ivinas.gov.ua/pwh/article/view/144/125
• Temat i słowa kluczowe:
  historical memory, European integration, memory studies, memory policy / historical policy, decommunization, transnational forms of cultural (historical) memory, Ukrainian Institute of National Memory, Institute of National Memory of Poland;
  історична пам’ять, євроінтеґрація, memory studies, політика пам’яті/історична політика, декомунізація, транснаціональні форми культурної (історичної) пам’яті, Український інститут національної пам’яті, Інститут національної пам’яті Польщі
• Identyfikator: https://journal.ivinas.gov.ua/pwh/article/view/144 ;
  10.46869/2707-6776-2020-11-1
• Dostawca danych:
  Problems of World History
• Czy mogę z tego obiektu skorzystać?:
  poproś o pozwolenie
• Rodzaj zawartości:
  teksty